Цікава інформація:

Волоконнооптичний кабель зв'язку через Атлантику (1986 рік)

Відомо, що кабель зв'язку служить для передачі інформації електричними або оптичними (волоконнооптичними) сигналами. Волоконнооптичний кабель зв'язку роблять на основі волоконних світодіодів, вміщених у захисну оболонку з полімерного матеріалу. Будучи надійно захищеним від зовнішніх впливів, він здатний передавати інформацію на більші відстані, хоч через Атлантичний океан. Так і трапилося в 1986 році, чим відразу скористалася «всесвітня павутина»: дві цивілізації (європейська і північноамериканська) одерікали можливість злитися в єдиному інформаційному просторі за назвою Інтернет.

Фотоапарат з автонаведенням фокусу (1970-1980-ті роки)

Перший компактний автофокусний фотоапарат був винайдений фірмою «Котса» в 1977 році, а вже в 1981 році фірма «Ріnах» розробила свій автофокусний фотоапарат «Репсах МЕР», що міг самостійно наводити фактичну різкість. В 1985 році фірми «Canon» і «МтоНа» теж випустили автофокусну фотокамеру. Як правило, в «мильницях» застосовуються дві системи фокусування: активний автофокус вимірює відстань за допомогою інфрачервоного виміру (іноді використається ультразвуковий вимір); пасивний схожий на автофокус дзеркальних камер і вважається більше ефективним, хоча й приводить до збільшення вартості камери.

Комп'ютерна миша (1970-1980-ті роки)

Перша «миша» з'явилася на світ в 1968 році в Стэнфордському університеті. Вона мала вигляд дерев'яної коробочки на коліщатах і називалася «позиційним індикатором для дисплейних систем». Через чотири роки «мишка» була представлена громадськості. Між іншим, Дуглас Энгельбарт, що запропонував концепцію цього маніпулятора, відомий також як винахідник принципів редагування тексту на екрані, обробки інформації у вікнах, гіпертекстових посилань... В 1973 році корпорація «Хеrох» використала «мишу» у своєму комп'ютері, але всенародну любов маленький прилад одерікав тільки в 1984 році (перший масовий ПК «Аррlе» був постачений однокнопковою «мишею» майже сучасного виду). Сьогодні у світі використається понад півмільярда «мишей».

Стоунхендж

Учені багато десятилпъ бились над загадкою кам'яної споруди «Стоунхендж», що знаходиться на південь від Лондона. Серед голої безлюдної рівнини височать гігантські кам'яні стовпи, з'єднані між собою попарно брилами-перекладинами. Блоки розташовані правильними кільцями. Найменше з них складається з п'яти арокп'яти пар каменів із перекладинами. Камені вагою від двадцяти до п'ятидесяти тонн доставляли з різних місць, деякіза 200 миль. Англійський астроном Джеральд Хоукшз за допомогою обчислювальної машини встановив, що Стоунхенджце своерідний календар, також він використовувався для визначення місячних і сонячних затемнень. Учені підрахували, що цей «календар» було споруджено між 1900-1000 роками до нашої ери.